Родолад, слов’янський “фен-шуй”: як влаштувати простір гармонійно

Ми охоче переймаємо східні премудрості, тим самим виявляючи гнучкість мислення і готовність приймати нові знання, – і це дуже добре. А ще краще – пам’ятати при цьому, що слов’яни мають власну систему знань, яка існувала ще за часів язичництва.

Побут давніх слов’ян був суворо системним, налаштованим на гармонійне співіснування з природою і містичними силами, втіленими в місцях, предметах, явищах. Давайте подивимося, чи застосовні стародавні принципи родолада до сучасних будівельно-ремонтних реалій.

Будівництво та загальне оформлення будинку

Місце для житла в давнину вибирали дуже прискіпливо, вивчали історію місцевості. Дім не будували в місці з поганою енергетикою – там, де хтось помер або отримав каліцтво.

По центру будинку вкопували дерево, яке перебувало там протягом усього часу побудови, до облаштування даху.

• Форма житлових приміщень – тільки прямокутна або квадратна, що символізувало землю і стабільність.
• Поріг – основа житла і місце проживання духів роду. Щоб захистити оселю від чужої сили, поріг робили неодмінно високим і обшивали горобиновими або дубовими дошками, а на дверях або над дверима малювали хрести або підкови.
• Хатній розпис та орнаменти, берегиня під дахом були обов’язковими і слугували оберегами.

Важливою “віссю” в будинку була стельова балка, яку розташовували перпендикулярно до входу.

Облаштування внутрішніх приміщень

• Піч (сьогодні – камін у вітальні або плита в кухні) встановлювали навпроти входу, щоб світло і тепло йшли “з глибин”.
  Коли топки по-чорному перестали використовуватися, печі почали переміщати в південно-східний кут.
• Оскільки піч символізувала жіноче начало, праворуч від неї знаходилися жіночі та дитячі кімнати.
  У такий спосіб предки приховували найдорожче від поглядів тих, хто входив у дім. Бувало, що піч і жіночий кут закривали перегородками або тканинами. Люльки для немовлят вішали на східній стіні, за піччю.
• Після прийняття християнства в “червоний кут”, навпроти печі, стали вішати ікони і вишиті рушники, неподалік від них розташовувався обідній стіл.
• Загальна кімната була світлою, зі щільними тканинами на вікнах. Щоб оселю не полишала гармонія, не допускали, щоб тут подовгу нікого не було.

У предків суворо дотримувалися порядку речей, у домі не тримали непотрібних предметів. Після прийняття християнства завівся звичай позбуватися зайвих предметів перед Великоднем і Різдвом.

Декор внутрішнього простору

Він мав глибокий символізм і не ніс у собі нічого порожнього, марного.

• Навколо печі розвішували обережні речі: дерев’яні ложки – символ ситості, ключики – знак достатку, дзвіночки, свищики – захист від нечистої сили, лляні рушники – символ благополучного життя, качани кукурудзи – обереги для дітей, плетінки часнику, перцю, цибулі – для здоров’я.
• Велике значення надавалося рослинності, щоб захистити дім від злих духів, біля входу розвішували або висаджували календулу і ялівець.
• Серветками з вишивкою прикрашали всі кімнати, серветки та рушники вважалися одними з основних оберегів для дому.
• У спальні “мешкали” лялечки-берегині. Типові слов’янські ляльки – у пишних сарафанах, безликі та з тільцями, набитими зернятками.
• На полицях у спальні іноді тримали дерев’яні або глиняні фігурки тварин: голубів, курей, рибок.

У будинку повинно було добре, але ненав’язливо пахнути. Предки вважали найкращими запахами трав’яний, деревний і часниково-цибулевий дух.

Багато з цих норм перегукуються з канонами фен-шуй. Якщо у вас є бажання облаштувати будинок під час ремонту з урахуванням східних або слов’янських традицій, багато в чому можна буде слідувати загальній їхній канві.

А ми в Profirem, можемо зробити вам ремонт під ключ за будь-яким каноном. Хоч простий, хоч євро, хоч дизайнерскьий. Тому звертайтеся!